IF_Sol_09_026_Shashkovskaja
София Михайловна Шашковская
85 лет, работала учительницей Солотвинской школы, преподавала русск. и укр. язык, закончила украинскую филологию в Черновицком университете
Собиратели О. Гущева, К. Широких
1 мин. О директоре солотвинской школы
2 мин. О нац. меншинствах, о том, что для немцев была отдельная начальная школа с 1 по 4 класс
4-5 мин. - То що вам казати. А, про эвреів. Іх гнали як баранів о цімі вулицямію Вони Мали клунки. Іх гнали у Надвірну, бо там іх збірали всіх.
- А потим що?
- А потим їх відправляли в Немечіну где-то або тут було у Франківску гето немецке.
6-7 мин. - А з эвреямі ви товаришовали?
- Товаришовали з эвреямі. Було такая, Іза называлася, Ізадора, була така дуже гарна эвреічка і вона потім вышла заміж і тут во по цей вулици була вчітелька.
- А якая вулиця?
- То Шевченка, а тади я вже забула, як называлася, була вчітелька эврейка і вона мала племеніка, і цьой племенік організував комуністични осередок.
- А як його звали, цього племеніка?
- Ні, я вже еї прізвішча забула. То він з тами жидиками эврейчиками збирався і ходив і між ними там вів беседи про Маркса і про все, так його запамятала, то та жидівочка вишла за нього заміж, і я вже не памятаю, яка була еї судьба: чы вона попала в гето чы ні, бо був аптекарь, він мал две дочкі. Дуже добри аптекарь, знаючи, глибокі, у їх лікарі, то doktor wszech nauk, всіх наук він був.
- А як його звали, цього аптекаря?
- Не памятаю, не. Айсман чы Тайг, я вже не памятаю.
8 мин. О музее, который был в Солотвине, а потом перенесен в Маняву.
9-18 мин. О себе
10-11 мин. Так ту повно біло жидів, вони булі бідні жиді. Богати були тілько лікарь, патекарь, а ці були бідні і дітей у їх було богато, ту щосі пять сімей було. Було богато жидив. На першому місці їшли українці, на другем жиди, поляків було менши, а німцев шче менши. Жидив було богато, а потим вони всі в гето, другі выїхали, цікали за кордон, а хто вже повернувся, то не їшов вже сюди, вони вже їдуть по містах, особливо в Кіїв. Кажуть, в Кіїве жиди побудовали собі велікі будинок на 600 осіб. Це правда?
12 мин. О себе
12-14 мин. - Може вы можете росповести, як эвреі одягалися, як хорчувались?
- Ну, вони хорчувались... вы знаете... на суботу вони... вони вже в пятницю все готовали на суботу, робили ці бульбяники, картопляні пляцкі і вони робили ще рибу, ну там ще там якісь молочни, но вони вже нічога не готували, вони навет не палили сэрники. Люди їшли, то все робили. Вони в суботу одпочували, у їх такі звычай був.
- А може вони якісь песні співали?
- А вод них пісней я не чула. Вони спевали, спевали і таньцовали, все эта маэте.. то вони бідни ці, а ці освічені, то ці булі культурні і знаючи дуже були. Той тако не жили люди з їмі погано, і вони з людьмі жили добре.
14-16 мин. О том, что Тайг был учеником школы, в которой она преподавала, потом был секретарем комсомольской организации, его сократили, после чего он поехал в Тюмень. Теперь он каждый год дает учителям, которые его учили 4 раза в год по 100 долларов. Отец Тайга продавал мясо.
(о Тайге-младшем): Він меценат, і для школи клас комп'ютерни і вчителям... мій чоловік його вчів, я не вчіла, то він помімо всего, то і мені шче дае, а тади на двох давав. Так що про нього можно добре сказати, але эвреі помагали, вони його там одразу... і він піїшов в гору.
17 мин. О том, что была синагога.
18-20 мин. О притеснении украинского национального движения во времена Второй Речи Посполитой.
20-21 мин. О немецком меньшинстве, о том, что у одного из них была пекарня, один был в Индии.
Not yet.
The Holocaust.
Pre- World War II life in Solotvin.
Ukrainians, Poles, Germans in Solotvin.
Jewish residents of Solotvin.
Interviewer: Olga Gushcheva
Interviewer: Karina Shirokikh