Interview with Stefaniia Vasylik, Solotvin (IF_Sol_09_027)

Name: 
Stefaniia Vasylik
Code: 
IF_Sol_09_027
Born: 
1928
Gender: 
Female
Nationality: 
Ukrainian
School: 
Higher Education (Pedagogical Institute).
Profession: 
Teacher
Length: 
23:27
Date: 
רביעי, אוגוסט 12, 2009
Transcription: 

 

Солотвин, 12.08.09, длина: 23 мин., собиратели: О. Гущева, К. Широких

Стефания Васылик

1928 г.р., закончила пединститут, работала учительницей украинского языка в Солотвинской школе

 

1 мин. - А про эвреів що ви знаете?

- Ничого не знаю. Знаю, що жили спокіїно, тихо.

- А вы ні з кім не спілкувалися?

- Ні, я мала була до віїны   

1 мин. О том, что украинцы и поляки вместе отмечали праздники, евреи в этом не участвовали.

3-4 мин.

- У їх Були їнши обряди пухування, як у нас.

- А які?

- Ну докладно не знаю.

- Ну може ви щось чули?

- Знаю, що, як вмерли, то їх дужо обмивали.

- Мили їх?

- Мили їх, обмивали гарно, якось обвивали у простинь і швыденько несли на кладовішче. У їх не було так, як у нас, що клали на стіл, як похороні відправлялі, у їх була своя відправа, що сходилися такі їхнія священікі, робили... той був накрывалися і воні всі разом їшлі.. у хаці... що собі... чоловікі, жинок не було, всі чоловікі відправляли... і його швыденько відносили на кладовішче і там його хоронили. Ну у нас кладуть криж, а там плита була, плита кладуть з написом, хто там похувани.

- А  напис на якії мові був?

- Якісь по-эвреїскі, що похоронени.

4-7 мин.О шахтах озокерита в Дзвинячи, владельцем которой был поляк Шайман, о деревообрабатывающем заводе, который основан в советские времена, о себе.

7 мин. - Вы дуже цікаво расповідали про тое, як ховали эвреів. А ви шче щось знаете про тое, як ховали эвреїв. А вы шче щось знаете про то, як вони ховали людей?

- Як він помирав, то його найперши брали, мили його, каширували, мыли його, ну ї тади у їх якось то швидко видбувалось, завивали у простинь чы що ї неслі на кладовішче, за їм їшлі чоловікі і відправляли службу Божу. За часу вже радяньскоі влади... ту один эвреї помер... тут жив шче один, сберігся...

- А хто?

- Кукір. Він сберігся, розуміїте. Він як помер, казав хоронити себе за цім обрядом, за якім хоронили колись, і там його похоронили.

10-12 мин. - А як вони вдягалися?

- Такі чорни ти.

- Завжди вони такі носили?

- Як рабіни носять, то вони таки носили. У нас тут зробили памятник... там два тих, що тут похоронили остатні... вони десь в Ізраілі, але зробили памятник. У час німців богато эвреїв вывезли, як ви знаэте про ції голокост, і тади в Солотвине зроблени невелички памятник, які загінулі у час голокосту.

- А вось ви казали, що трошкі спілкувалися з эвреямі, може ви памятаете, які свята у їх були?

- Я знаю, що на Пасху пеклі якісь такі пляцкі такі.

- А як пеклі, не бачили?

- Не бачила. Я знаю... я ходила до школи і ходили эвреї, то вони на цьо свято пеклі маци называлися, цьой пляцок, такі з... коржи такі, такі тоненькі, дуже смашниї.

- Вы коштовали?

- Як була дітыною, то може ї коштовала. Вони у школі... знаю... ми, наприклад, у школі... я шче ходила за Польщі, мы у школі молімся, як попадало  на українця, то говориць по-україньску «Отче наш», як  попадало на поляка, то говорив по-польскі «Отче наш», а эвреї стояли так праменько, той молився, всі вставали, эвреї стояли, опустили рукі, слушали. А яка їх молитва, я не знаю.

12-13 мин. Свята у їх була субота, в суботу робити не можно було ничого, навет палити у печі, то вони запрошували наших українців, і хто був такі, знаете, то вони приходили і їм палили.

(муж): То вони за то оплочували.

- А гарно платили?

- Тількі там платили гроши, і вони їм оплочували. В суботу не можна було робити нічого: ні палити, ні різати нічого, то вони дуже святкували.

(муж): У жида ї грошей можно було позитичи краще, як у поляка, він позичав без процентів, ну Але треба було відавати.

14 мин. О том, как с ней в школе учились еврейские девочки Хайця и Сара, фамилий не помнит.

15 мин. - А що вони їли, окрим ціх мац?

- Ну, вони на свята, як Велікдень, ціпер називаеця як? Рамадан? Пасха їхня. У нас Пасха, а у їх Рамадан называеця чы як, то вони пеклі такі специяльни. Шче у ніх свята було кучкі, то вони робили такі невелічкі будкі і в ціх будках седелі тай молилися.

16-17 мин. - А  що вони їли чи не їли?

- Свініну не їли.

- А чому?

- Вони не казали. Чы вони вбажали, що для перетравленя свіне мяса не їли чы у їх такі закон, чого вони свініну не їли.

(муж): Курей дужо куповали щось.

- Куры чи телятину їли, мясо їли. У їх було дуже важліво, як народився, теля тоже не живее, то з нього мясо було дуже для їх [?]

- Як що неживе теля народиця, то вони його їли, готовали?

- Там щось куповали, щось для ніх лікуване було чи щось, я не памятаю.

18-19 мин. Вони Мали такі, що над водою шли молиця. Вони Мали такі приказаня... у їх було щось скручена, у їх були такі коробочкі на чолі такі, як 10 заповедей Божих у їх було, называлось приказаня, і вони Мали то на чолі і їшли над водою молитися. Вони над водою ставали, так «О-о-о» і так молилися, а діты здалека бігали дивитися.

- А у які то порі року було?

- То я не памятаю.

21 мин. О польско-украинских отношениях, о войне     

                            

English translation of transription: 

Not yet.

Description: 

Pre- World War II life in Solotvin.

Jewish funeral and burial traditions.

Jewish festivals.

Jewish residents of Solotvin.